Експорт української зброї: нові можливості для виробників та захист інтересів національної безпеки

У лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції власного оборонно-промислового комплексу за кордон. Рішення ухвалене на виконання завдання Президента України Володимира Зеленського.

Це означає перехід від моделі «виробництво виключно для внутрішніх потреб» до формату контрольованого експорту з державним контролем і безумовним пріоритетом національної безпеки. Це дозволить залучити додаткові фінансові ресурси для посилення Сил оборони.

Чому Україні потрібен експорт зброї?

У 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на $55 млрд, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.

Контрольований експорт дозволяє:

• залучати валютну виручку до держбюджету для забезпечення оборонних потреб;
• підтримувати темпи виробництва і зберігати кадри;
• масштабувати розробки та інвестувати в R&D;
• запускати ко-продакшн із країнами-партнерами;
• зміцнювати оборонно-промислову кооперацію з державами, що мають безпекові угоди з Україною, а також надають значну підтримку.

Таким чином експорт розглядається як інструмент посилення стійкості оборонного сектору.

Головний принцип нової політики — безумовний пріоритет потреб Сил оборони. Якщо певна номенклатура озброєння терміново потрібна війську, експортний дозвіл може бути призупинений. Водночас держава визнає: виробничі спроможності ОПК вже перевищують обсяг наявного бюджетного фінансування.

Яку зброю планують експортувати?

Ключовий критерій — наявність «надлишкових» виробничих потужностей. Також це можуть бути попередні ітерації систем. Це означає, що конкретна продукція:

1. виробляється в обсягах, які перевищують консолідовані потреби сектору безпеки й оборони;
2. не входить до критично необхідного озброєння для фронту;
3. може бути експортована без шкоди для обороноздатності та інтересів національної безпеки.
   
   

Перелік країн-імпортерів формує та регулярно оновлює РНБО. Першими до нього входять держави, з якими Україна має безпекові домовленості. Кожна одиниця продукції підлягає післяекспортному контролю, включно з перевіркою кінцевого користувача та забороною реекспорту без погодження України.

Водночас міжнародні партнери виявляють значний інтерес до українських технологій, зокрема безпілотних систем. Це і повітряні, і наземні та морські дрони, які б могли посилити спільну безпеку європейського континенту.

Як працює процедура експорту?

Базовий маршрут для виробника виглядає так:

1. Рішення про надання або відмову у видачі дозволу ухвалює Державна служба експортного контролю України.
2. Після подання повного пакета документів строк розгляду становить: до 45 днів — для товарів військового призначення; до 30 днів — для товарів подвійного використання. Якщо необхідне міжвідомче узгодження, загальний строк розгляду не може перевищувати 90 днів.
3. Дозвіл надається за результатами експертизи у сфері державного експортного контролю. Під час експертизи ДСЕК має право запитувати інформацію в інших органів влади та залучати їх до перевірки, зокрема розвідувальні органи. У разі потреби додаткової перевірки кінцевого споживача або посередника матеріали направляються на погодження до СБУ, СЗРУ, ГУР, МЗС, МО та Мінекономіки.
4. У період воєнного стану рішення щодо експорту товарів військового призначення ухвалюється з урахуванням розгляду питання Міжвідомчою комісією з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО.
5. Перед винесенням на Комісію Держекспортконтроль обов’язково проводить повне міжвідомче узгодження із залученням профільних міністерств, правоохоронних і розвідувальних органів.
6. Модель експорту під час воєнного стану базується на таких принципах:

• можливість експорту лише того озброєння і військової техніки, що не впливають на обороноздатність України;
• обов’язковий захист прав інтелектуальної власності;
• посилений контроль за передачею військових технологій;
• пріоритетність експорту до держав, співпраця з якими відповідає інтересам національної безпеки України.

Система передбачає подвійний рівень контролю — процедурний та безпековий.

Приватні компанії можуть обрати один із трьох форматів:

• працювати через державного спецекспортера;
• залучити приватного спецекспортера;
• отримати власні повноваження на експорт від Кабінету Міністрів України.

Окремо діє спеціальний режим Defence City — «зона швидкої дії» для оборонних підприємств. Резиденти цього режиму не повинні отримувати окремі власні повноваження на експорт від КМУ.

Build with Ukraine

Паралельно Україна розбудовує спільні виробництва озброєння з європейськими державами в рамках Build with Ukraine.

Окремі виробничі лінії українських дронів уже запускаються за кордоном у партнерстві з іноземними компаніями, що створює основу для масштабного спільного виробництва.

Цей підхід вже має перші конкретні результати. 13 лютого президент Володимир Зеленський відвідав у Німеччині новий виробничий майданчик QFI, на якому виготовляють дрони для України. Глава держави заявив, що вже цього року 10 тисяч дронів, вироблених тут, будуть передані Україні й посилять наше військо.

Ще один приклад – дрони перехоплювачі Octopus, які розроблені в межах спільного проєкту. Уряди України та Великої Британії уклали угоду щодо виробництва за ліцензією зенітного дрона Octopus на потужностях британської промисловості. Обсяг виробництва має скласти декілька тисяч щомісячно, і всі вони мають бути передані Україні.

Баланс між безпекою і ринком

Відновлення контрольованого експорту — це спроба збалансувати два завдання:

• гарантувати пріоритетне забезпечення українського війська;
• перетворити зростаючий технологічний потенціал ОПК на джерело інвестицій і стратегічної кооперації.

Це перехід до нової моделі: українська оборонна індустрія працює не лише як інструмент воєнного часу, а й як повноцінний гравець міжнародного ринку, зберігаючи при цьому повний державний контроль над кожним контрактом і кожною одиницею продукції.