Ваш браузер є застарілим і не підтримує сучасні веб-стандарти, а так само становить потенційну загрозу вашої безпеки.
Будь ласка, встановіть сучасний браузер

Рада національної безпеки і оборони України

ГоловнаОфіційні документиУкази Президента України№ 1154/2006 / 2006-12-28

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року “Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, повязаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість”

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість" (додається).

2. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

Президент України

Віктор ЮЩЕНКО

м. Київ, 28 грудня 2006 року, N 1154/2006

 

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість

Розглянувши комплекс проблем, пов'язаних з функціонуванням чинної системи адміністрування податку на додану вартість, Рада національної безпеки і оборони України відмічає серйозні негативні тенденції у даній сфері.

Чинна редакція Закону України "Про податок на додану вартість" є невиправдано складною, а механізми його реалізації - непрозорими та неефективними.

Непослідовність податкової політики, яка проводилася різними урядами, обумовлює нестабільність та недосконалість системи адміністрування ПДВ, зокрема:

існування численних правових колізій у сфері адміністрування ПДВ; непередбачуваність змін у податковій політиці;

наявність економічно невиправданих пільг з ПДВ, цільове призначення яких є непрозорим, а механізм контролю за ефективністю їх застосування -недосконалим.

Основними недоліками існуючої системи адміністрування ПДВ є:

тотальні перевірки всіх без виключення платників податку, які проводяться в ручному режимі, потребують значних людських ресурсів та часу, що нерідко перевищує встановлені законодавством граничні терміни;

складність систем податкового та бухгалтерського обліку, не уніфікованих між собою;

переважне спрямування зусиль контролюючих та правоохоронних органів на розкриття вже скоєних правопорушень у сфері ПДВ, а не на їх профілактику та упередження;

можливість прийняття суб'єктивних рішень органами податкової служби, Державного казначейства України, судовими органами щодо відшкодування ПДВ на користь окремих платників податку.

Судова практика містить різні підходи до вирішення справ про бюджетне відшкодування ПДВ. Наявність законодавчих колізій при відсутності єдиної практики застосування судами норм бюджетного та податкового законодавства створила можливість використання судової системи для реалізації <тіньових> схем відшкодування податку.

Закономірними наслідками неефективності існуючої системи адміністрування ПДВ стали:

накопичення значного залишку заявлених до відшкодування сум податку, вимивання внаслідок цього обігових коштів підприємств, що негативно відбивається на їх фінансовому стані;

погіршення умов підприємницької діяльності та інвестиційного клімату;

отримання незаконних переваг окремими платниками податків; суттєві фінансові збитки держави через незаконне відшкодування ПДВ;

поширення корупційних проявів та організованої злочинної діяльності у даній сфері.

З огляду на нагальну необхідність підвищення ефективності адміністрування податку на додану вартість та діяльності органів виконавчої влади у цій сфері, враховуючи, що поліпшення інвестиційного клімату, подолання "тонізації" економіки через реформування податкової системи відповідно до статті 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" є одними з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати рівень законодавчого забезпечення функціонування податку на додану вартість та механізм його адміністрування в Україні як незадовільні.

2. Визначити пріоритетними напрямами реформування системи адміністрування податку на додану вартість:

1) запровадження якісно нової моделі адміністрування податку на додану вартість, яка базується на автоматизації процесів збору та аналізу інформації про рух сум податку в розрізі контрагентів, що має надходити як від суб'єктів господарювання, так і від банківських установ та органів Державного казначейства України;

2) формування електронної бази даних про платників податків ("податкові історії"), у тому числі засновників підприємств, забезпечення оперативного обміну відповідною інформацією між контролюючими та правоохоронними органами;

3) впорядкування існуючих пільг з податку на додану вартість, наближення їх системи до міжнародних стандартів та практики Європейського Союзу;

4) спрощення звітності суб'єктів господарювання, уніфікацію бухгалтерського та податкового обліку;

5) удосконалення оподаткування суб'єктів малого бізнесу з метою недопущення використання ними схем ухилення від сплати ПДВ;

6) впорядкування і спрощення норм податкового законодавства.

3. Визначити першочерговими завданнями реформування системи адміністрування податку на додану вартість:

1) впровадження з 1 липня 2007 року електронного контролю за обігом податку на додану вартість із забезпеченням до 1 червня 2007 року платників податку відповідним програмним продуктом;

2) впровадження з 1 лютого 2007 року в якості тимчасового спрощеного порядку відшкодування податку на додану вартість у терміни не більше 40 днів для сумлінних платників податків, які відповідають таким критеріям:

платник податку протягом попереднього календарного року проводив зовнішньоекономічну діяльність і обсяги експортних операцій при цьому складали не менше 100 млн. грн.;

обсяг експорту продукції власного виробництва (за прямими договорами) платника податку становить не менше 60 відсотків загального обсягу операцій з поставки товарів за попередній календарний рік (крім експорту нерезидентам, які мають офшорний статус);

залишкова балансова вартість основних фондів платника податку за звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

платник податку надає до податкових органів разом з декларацією за відповідний звітний період в електронному вигляді копії записів у реєстрах отриманих податкових накладних та копії платіжних документів, що підтверджують оплату податку постачальнику;

за даними податкового обліку як попереднього, так і поточного календарних років платник податку має позитивний фінансовий результат;

протягом останніх двох років відсутні:

узгоджені платником податку рішення про нарахування йому податкового зобов'язання контролюючим органом (за винятком рішень, які прийняті за наслідками встановленої, в результаті камеральної перевірки платника, арифметичної помилки, за умови, що нараховане податкове зобов'язання сплачене платником у встановлений чинним законодавством термін);

судові рішення, які набрали законної сили, про відмову платнику податку у задоволенні позову щодо скасування рішення контролюючого органу стосовно нарахування такому платнику податкового зобов'язання;

узгоджені платником податку рішення контролюючого органу про зменшення такому платнику заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість (за винятком рішень, які прийняті за наслідками встановленої, в результаті камеральної перевірки платника, арифметичної помилки);

судові рішення, які набрали законної сили, про відмову платнику податку у задоволенні позову щодо скасування рішення контролюючого органу стосовно зменшення такому платнику заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість;

узгоджені платником податку рішення про застосування до нього контролюючим органом фінансових санкцій у зв'язку з порушенням валютного законодавства;

судові рішення, які набрали законної сили, про відмову платнику податку у задоволенні позову щодо скасування рішення контролюючого органу стосовно застосування до такого платника фінансових санкцій у зв'язку з порушенням валютного законодавства;

факти безпосередніх господарських відносин платника податку з суб'єктом господарювання, діяльність якого визнана фіктивною та припинена у судовому порядку;

3) встановлення чітких критеріїв необхідності проведення позапланової виїзної перевірки платника для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування;

4) встановлення пені, що має сплачуватися суб'єктам господарювання у разі прострочення встановлених граничних термінів відшкодування податку на додану вартість, а також відповідальності органу державної влади та посадових осіб, з чиєї вини таке прострочення відбулося.

4. Кабінету Міністрів України:

1) розробити та затвердити до 20 січня 2007 року спрощений порядок відшкодування податку на додану вартість, яким, зокрема, зобов'язати Державну податкову адміністрацію України та Державне казначейство України здійснювати відшкодування податку у термін, що не перевищує 40 днів, сумлінним платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 2 пункту 3 цього Рішення, а також привести нормативно-правові акти цих відомств у відповідність до затвердженого порядку;

2) сформувати та затвердити до 1 лютого 2007 року перелік платників ПДВ, які відповідають зазначеним критеріям, та встановити порядок внесення змін до нього;

3) виходячи з пріоритетних напрямів реформування системи адміністрування податку на додану вартість, визначених пунктом 2 цього Рішення, розробити та у двомісячний строк подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до законодавчих актів з питань ПДВ, передбачивши:

а) внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема в частині:

реалізації заходів, передбачених підпунктами 1, 3, 4 пункту 3 цього Рішення;

визначення порядку формування електронної бази даних про платників ПДВ;

визначення механізму моніторингу за ефективністю застосування пільг зі сплати ПДВ, впорядкування їх переліку;

визначення поняття бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ;

застосування податкових векселів при здійсненні імпортних операцій лише за наявності заборгованості з відшкодування ПДВ, підтвердженої органами державної податкової служби;

застосування порядку погашення податкових векселів шляхом їх грошової оплати за умови відсутності заборгованості з відшкодування ПДВ;

забезпечення видачі податкових накладних покупцю на його вимогу лише за умови підтвердження фактичного здійснення поставки товарів (послуг);

позбавлення права на збільшення податкового кредиту платників податку, які мають безпосередні господарські стосунки з суб'єктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку визнана фіктивною та припинена;

уточнення процедури адміністративного оскарження результатів перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, конкретизації терміну "прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження";

б) внесення змін до інших законодавчих актів, у тому числі Господарського, Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільного кодексів України, законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про банки і банківську діяльність", які випливають з цього Рішення, а також щодо:

розробки з урахуванням міжнародного досвіду та запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, який би унеможливлював створення фіктивних підприємств;

уточнення терміну "фіктивне підприємництво", визначення ознак фіктивної підприємницької діяльності, наслідків припинення такої діяльності, цивільно-правових наслідків укладення договорів суб'єктами господарювання, діяльність яких у судовому порядку визнана фіктивною;

врегулювання порядку оперативного втручання контролюючих та правоохоронних органів з метою запобігання фіктивній підприємницькій діяльності;

узгодження порядку проведення позапланових податкових перевірок підрозділами податкової міліції;

посилення кримінальної відповідальності за здійснення фіктивного підприємництва;

4) спільно з Національним банком України визначити порядок здійснення розрахунків з податку на додану вартість через спеціальні рахунки та провести апробацію цього механізму, за результатами якої прийняти до 1 червня 2007 року рішення щодо доцільності впровадження відповідної системи, забезпечивши:

збереження існуючих термінів проведення розрахунків ПДВ і сплати його до бюджету та методу виникнення податкових зобов'язань;

недопущення заморожування обігових коштів суб'єктів господарювання на спеціальних рахунках, в тому числі для новостворених підприємств;

можливість перерахування коштів із спеціальних рахунків на поточні для підприємств, які мають постійне від'ємне сальдо з платежів по ПДВ (зокрема, підприємств-експортерів); при формуванні основних фондів; при проведенні ліквідаційних процедур;

оформлення руху ПДВ при використанні негрошових форм розрахунків;

недопущення погіршення умов підприємницької діяльності для високотехнологічних підприємств та підприємств з тривалим циклом виробництва продукції, малого бізнесу, а також при здійсненні інвестицій;

спрощення процедури відкриття та обслуговування спеціальних рахунків банками;

відкриття спеціальних рахунків на безоплатній основі;

безвідсоткове кредитування платників ПДВ за рахунок вільних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку під час запровадження системи спеціальних рахунків;

5) забезпечити доопрацювання за результатами громадського обговорення та затвердити концепцію реформування податкової системи України;

6) з метою впровадження з 1 січня 2009 року нової системи оподаткування розробити проект Податкового кодексу України, організувати його широке громадське обговорення та подати до 1 березня 2008 року на розгляд Верховної Ради України;

7) розробити та затвердити в місячний строк концепцію модернізації системи бухгалтерського обліку в бюджетній сфері, передбачивши, зокрема посилення регулюючої функції Міністерства фінансів України в галузі удосконалення бухгалтерського обліку в бюджетній сфері та Державного казначейства України щодо фінансового контролю за розрахунками по податках і платежах.

5. Запропонувати Генеральній прокуратурі України щомісячно інформувати Раду національної безпеки і оборони України про стан додержання вимог законодавства у сфері адміністрування податку на додану вартість та заходи щодо протидії правопорушенням у цій сфері.

6. Запропонувати Верховному Суду України узагальнити судову практику розгляду спорів, що стосуються податку на додану вартість.

7. Визнати за доцільне продовження роботи робочої групи з опрацювання проблемних питань адміністрування податку на додану вартість, утвореної при Апараті Ради національної безпеки і оборони України, для експертного супроводження та узгодження заходів щодо реалізації завдань, визначених цим Рішенням.

 

Голова Ради національної безпеки і оборони України

В. ЮЩЕНКО

Секретар Ради національної безпеки і оборони України

В. ГАЙДУК