Посилено кіберзахист МЗС та органів дипломатичної служби України

В Апараті Ради національної безпеки і оборони України відбулося засідання робочої групи з питань посилення кіберзахисту інформаційно-комунікаційних систем Міністерства закордонних справ України та закордонних дипломатичних установ України. Захід відбувся на виконання Стратегії кібербезпеки України та з метою підвищення стійкості критичних систем в умовах російської агресії проти нашої держави, зокрема і у кіберпросторі.

З початком повномасштабної війни у 2022 році інформаційно-комунікаційні системи МЗС України зазнавали постійного цілеспрямованого впливу з боку ворожих спецслужб. Метою таких дій є проведення розвідувальних операцій, дискредитація України на міжнародній арені та спроби послаблення міжнародної підтримки нашої держави.

У рамках досягнення цілей, визначених Стратегією кібербезпеки України, у грудні 2022 року при Національному координаційному центрі кібербезпеки при РНБО України було створено міжвідомчу робочу групу із впровадження в структурі МЗС системи управління кіберінцидентами та формування моделі її спільного використання для своєчасного виявлення та попередження несанкціонованої діяльності. До складу робочої групи увійшли представники Апарату РНБО України, МЗС України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Служби зовнішньої розвідки України. За результатами спільної роботи зазначена система була створена та набула повноцінних спроможностей.

Координатор з питань цифровізації, ШІ та кібербезпеки РНБО України Валерій Чуркін наголосив, що досвід МЗС України щодо побудови сучасної стійкої ІТ-архітектури та організації кіберзахисту в умовах постійного тиску з боку противника є цінним і показовим. За його словами, напрацьовані підходи та практичні рішення можуть бути використані як приклад під час розбудови системи захисту в державному секторі.

Під час засідання заступник Міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Антон Демьохін презентував досягнуті Міністерством результати та наголосив, що розвиток сучасної дипломатії та впровадження у дипломатичній службі цифрових сервісів потребує стійкої та захищеної ІТ-інфраструктури, здатної функціонувати безперервно, особливо в умовах війни. За його словами, модернізація інформаційно-комунікаційних систем МЗС є ключовою передумовою для забезпечення стабільності роботи дипломатичних установ України і надання якісних послуг громадянам України за кордоном.

Також представники Міністерства закордонних справ України презентували прогрес у реалізації дорожньої карти з розбудови кіберстійкої інфраструктури та плани подальшого розвитку. Впродовж 2023-2025 років здійснювалися практичні заходи з комплексної модернізації наявної інфраструктури, що, зокрема передбачає оновлення архітектури ІКС, розгортання високотехнологічного ядра центру обробки даних, оновлення мереж, централізацію управління ІТ-ресурсами, масштабування обчислювальних потужностей, виведення з експлуатації потенційно небезпечного обладнання та приведення цифрової  екосистеми МЗС у відповідність до найкращих світових практик.

Окремо учасники відзначили, що попри постійні спроби держави-агресора здійснювати кібератаки та розвідувальну діяльність, системи МЗС України продовжують працювати стабільно, що у тому числі забезпечує безперебійність надання консульських послуг громадянам України. Зокрема, впроваджені рішення дозволяють онлайн-подання документів, електронну ідентифікацію користувачів через Дія.Підпис і BankID, створюючи передумови для покращення процесів консульського обслуговування.

Керівниця Департаменту інформаційної безпеки та кіберзахисту Апарату Ради, секретар НКЦК Наталія Ткачук акцентувала увагу на необхідності підвищення рівня кіберзахисту вищих посадових осіб держави в ході здійснення заходів міжнародного співробітництва.

Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України продовжує системну роботу з посилення міжвідомчої взаємодії та координації основних суб’єктів забезпечення кібербезпеки з метою підвищення кіберстійкості державних інформаційних ресурсів і критичних систем, у тому числі в секторі зовнішньополітичної діяльності.