Олександр Данилюк: «Донбас повинен стати обличчям реформ»

Олександр Данилюк: «Донбас повинен стати обличчям реформ»

(з інтерв'ю газеті El Pais)

Офіційний Київ налаштований розпочати міжнародний план економічного відновлення східних територій України, що знаходяться під контролем Української держави на лінії фронту з так званими ДНР та ЛНР, яких підтримує Росія. Починаючи з 2014 року, після анексії Криму Російською Федерацією, Україна переживає складний період з епіцентром бойових дій на Сході. Олександр Данилюк, Секретар РНБО України, в інтерв'ю іспанській газеті El Pais виклав своє бачення ситуації, що склалася.

«Донбас слід розглядати не як проблему, а як місце, де Україна має максимально сфокусувати власні ресурси на реформах. Звісно, втілити їх в життя доволі важко, однак ми повинні зробити це», - пояснює Данилюк, 44-річний інженер, фінансист та економіст. У минулому - радник Президента Віктора Януковича, представник Президента Петра Порошенка в КМУ, міністр фінансів (з квітня 2016 року по червень 2018 року), а також міжнародний фінансовий радник. Нині він є одним із найвпливовіших представників нової адміністрації Президента Володимира Зеленського та Секретарем РНБО України -  координаційного органу з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.  

"Ми повинні сконцентрувати фінансові ресурси на сході Україні. Найголовніше - створити критичну масу. Бо без неї ніхто не відчує ефекту", - говорить він. Місто Маріуполь було обрано для запуску плану відбудови Східної України, де у жовтні відбудеться форум інвесторів. Маріуполь знаходиться близько до лінії фронту, на території, "де проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, також є малий і середній бізнес, який недостатньо розвинений, тому що у людей мало грошей", розповів Олександр Данилюк. У цьому регіоні "перспективи відкриття бізнесу є ризиковими у випадку, якщо передова лінія несподівано зміниться, і це примушує виїхати звідтіля якомога далі", пояснює він.

"Армія надає особливу атмосферу цьому місцю через свою присутність, адже військова техніка руйнує дороги, і немає стимулу їх будувати, якщо війна продовжуватиметься". "Крім того, існує вплив Росії, яка створює постійне відчуття загрози", - додає він. Будучи прибічником ідеї «кардинально змінити це все», Олександр Данилюк пропонує "нову концепцію" розвитку східних регіонів. На Сході, за його словами, повинні запрацювати "нові лікарні" та "нові школи", щоб "Донбас став обличчям реформ" у медицині та освіті. "Ми також повинні створити умови для розвитку бізнесу, розробивши відповідний пакет заходів для стимулювання малого та середнього бізнесу, передовсім, створити інфраструктуру та збудувати дороги, перенести туди «колл-центри» як частину рішення». Секретар РНБО України розраховує на участь міжнародних організацій, таких як Світовий банк з його структурами, як, наприклад, Міжнародна фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), крім того, необхідно залучати й місцеві бюджети, переконаний він. «Ми повинні це зробити зараз. Я передав цю концепцію уряду», - говорить він. Серед проектів, озвучених нещодавно Президентом Зеленським, є плани з іригації для півдня України та створення Центру високих технологій у Харкові.

У липні Глава держави заявив, що на відновлення Донбасу потрібно 10 мільярдів євро. Данилюк не хоче наводити цифри. "Необхідно точно все розрахувати", - каже він. «Будуть залучені російські інвестиції?» - запитуємо ми його. «Нам не потрібні російські інвестиції». Нехай вони їх зберігають на виплати територіям після їх реінтеграції за ту величезну шкоду, яку вони там накоїли, каже він, посилаючись на масштаб руйнування на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, які контролюються сепаратистами. Як діяти в так званих "народних республіках" - це те, що "ми побачимо після реінтеграції", каже він.

"Війна дуже дорого нам коштує, але не ми її починали", - зазначив Данилюк, який, не бажаючи давати глобальну оцінку витрат, наводить приклади. "Ми витрачаємо 5,4% нашого ВВП на оборону та безпеку, виплачуємо пенсії, зокрема, тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях, а також внутрішньо переміщеним особам, яких зараз понад 1,3 мільйони осіб", - пояснює він. Окрім цих витрат, маємо й інші збитки. «Ми не отримуємо податків від компаній, які давали значні надходження до бюджету. Внаслідок війни ми скоротили торгівлю з Росією, яка використовує свої транзитні важелі, перешкоджаючи нам вести торгівельні відносини з іншими пострадянським країнами, такими як Казахстан». Однак він уточнює: «Українські компанії знаходять нові альтернативні ринки у Європі, таким чином, втрати з одного боку перетворюються на досягнення з іншого».

Данилюк зазначив, що закінчення війни не зменшить витрати на безпеку й оборону: "Навіть після закінчення війни ми не витрачатимемо менше на армію та безпеку". Ми повинні створити потужну армію, повністю переоснастити та модернізувати її, а також реформувати ключові органи сектору безпеки і оборони, в іншому випадку це дорого нам коштуватиме», розповів він.

Одним з найбільш суперечливих моментів угоди на Сході є так званий "особливий статус Донбасу". У цій концепції існують різні інтерпретації сторін конфлікту, щодо яких тривають переговори в Мінську, столиці Білорусі, під егідою ОБСЄ. Російські ЗМІ трактують «особливий статус» як автономію так званих ДНР та ЛНР чи федералізацію, статус яких має бути закріплений у Конституції України. В українських медіа цей процес описують як "децентралізацію", яка не передбачає внесення змін до Конституції.

«Україна є суверенною та унітарною державою. Ми ніколи не погодимось, що хтось ззовні через «особливий статус» може впливати на наші рішення як суверенної країни, впливати на наші внутрішні та зовнішньополітичні напрями чи на наші союзи. Це рішення нашого народу, і ми не хочемо, щоб "особливий статус" став інструментом для тиску на внутрішню політику незалежної держави", - говорить він. Данилюк вважає, що Росія намагається розіграти карту з «федералізацією». «Однозначно - це спосіб дестабілізації та поділу країни на частини. Наша відповідь - НІ. І цей варіант не пройде», - каже він.

 https://elpais.com/internacional/2019/09/22/actualidad/1569163220_465134.html