Президент України затвердив нову Стратегію кібербезпеки України

Президент України Володимир Зеленський Указом від 26.08.2021 № 447/2021 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України».

Стратегія кібербезпеки України визначає пріоритети національних інтересів у сфері кібербезпеки, цілі та завдання в розбудові національної системи кібербезпеки на довгострокову перспективу.

У Стратегії враховано сучасні загрози та виклики. Пандемія COVID-19 змінила економічні процеси та соціальну поведінку, змусила громадян працювати у дистанційному режимі з використанням електронних сервісів та хмарних технологій. Кібератаки використовуються Російською Федерацією, зокрема, для маніпуляцій суспільною думкою та дезінформації населення України, втручання у виборчі процеси. Держава-агресор невпинно нарощує арсенал кіберзброї, спрямованої, насамперед, на інформаційні системи державних органів України та об’єкти критичної інфраструктури.

У такій ситуації Україна має розбудовувати національну систему кібербезпеки на засадах стримування, кіберстійкості та взаємодії.

1. Стримування. Посилення спроможності національної системи кібербезпеки, аби унеможливити збройну агресію проти України у кіберпросторі, нейтралізація розвідувально-підривної діяльності, мінімізація загроз кіберзлочинності та кібертероризму;
2. Кіберстійкість. Здатність швидко адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх загроз у кіберпросторі, підтримувати та відновлювати стале функціонування національної інформаційної інфраструктури, насамперед об’єктів критичної інфраструктури;
3. Взаємодія. Розвиток комунікації, координації та партнерства між суб’єктами забезпечення кібербезпеки на національному рівні. Співробітництво у сфері кібербезпеки із ключовими іноземними партнерами, передусім з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки та іншими державами – членами НАТО та міжнародними організаціями.

Кожен пріоритетний принцип містить чіткі зрозумілі цілі, які мають бути досягнуті протягом періоду реалізації цієї Стратегії.

СТРИМУВАННЯ передбачає формування системи дієвої кібероборони шляхом створення кібервійськ; ефективну протидію розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму.

КІБЕРСТІЙКІСТЬ вимагає від усіх суб’єктів кібербезпеки своєчасно й ефективно реагувати на кібератаки, забезпечити режим постійної готовності до реагування на потенційні та реальні кіберзагрози. Має бути створена національна система управління інцидентами. Україна проведе докорінну реформу системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері кібербезпеки, держава стимулюватиме дослідження і розробки у сфері безпеки цифрових послуг.

Для вдосконалення ВЗАЄМОДІЇ Україна створить умови суб’єктам забезпечення кібербезпеки для результативних спільних дій під час попередження, відбиття та нейтралізації наслідків кібератак. Активна участь у діалозі з міжнародними партнерами забезпечить обмін інформацією про кіберінциденти та розслідування міжнародних кіберзлочинів.

«Україна, крім основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, залучить до вирішення завдань у цій сфері більш широке коло учасників, у тому числі суб’єктів господарювання, громадські об’єднання та окремих громадян України. Ключову об’єднувальну та координаційну роль у цьому процесі відіграватиме Національний координаційний центр кібербезпеки»,- йдеться у документі.

У Стратегії враховано останні світові тенденції та виклики: в умовах швидких прогресуючих змін цифрового світу, зокрема, хмарних та квантових обчислень, 5G-мереж, великих даних, Інтернету речей, штучного інтелекту тощо кібербезпека нині є одним з пріоритетних завдань для держави.